Парафія Святих Кирила і Методія

Що треба знати про Пресвяту ЄВХАРИСТІЮ?

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ПРЕСВЯТУ ЄВХАРИСТІЮ?

(о. Йосафат Бойко, ВС – інформаційний буклет про Таїнство Пресвятої Євхаристії, один з семи – з серії “Святі Таїнства”. Якщо би хтось бажав для парафії такі буклети пишіть у приват josafatboyko@ive.org). Вітається читати і поширювати 😉

Про Святі Таїнства загально (ККЦ,1210-1211)

Слово «таїнство» лат. походження «sacramentum» – «таємниця», по-грецьки означає «містерія», не вживалось у Новому Завіті, але Свята Церква використовує це слово для означення сили і благодаті, якими Господь обдаровує людину через видимі знаки. Слово таїнство означає приховану, втаємничену річ. Отже, Свята Тайна чи Таїнство – це видимий знак невидимої Божої ласки. Таїнства Нового Закону установлені Христом, і їх є сім: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Покаяння, Подружжя, Священство і Єлеопомазання. Святі Тайни охоплюють усі важливі хвилини життя християнина: завдяки їм християнське життя народжується й зростає, оздоровлюється й отримує дар місії. Серед всіх Таїнств Євхаристія посідає головне і особливе місце як «Таїнство таїнств». Каже св. Тома Аквінський: «Усі інші таїнства спрямовані до неї як до своєї мети» (пор. ККЦ, 1210-1211).

ЩО ТАКЕ СВЯТЕ ТАЇНСТВО ЄВХАРИСТІЇ? (ККЦ, 1324)

Пресвята Євхаристія чи святе Причастя – це тіло і кров Ісуса Христа під видами хліба і вина. «Пресвята Євхаристія – джерело і вершина всього християнського життя. Усі інші таїнства, як і всі церковні служіння та діла апостольства, пов’язані з Євхаристією і до неї спрямовані. Бо Євхаристія містить у собі весь духовний скарб Церкви, тобто Самого Христа – нашу Пасху».

ХТО, КОЛИ І ДЛЯ ЧОГО ВСТАНОВИВ ТАЇНСТВО ЄВХАРИСТІЇ?

ККЦ, 1323: «Наш Спаситель на Тайній Вечері, тієї ночі, коли Його було видано, встановив Євхаристійну Жертву Свого Тіла і Крові, щоб увічнити жертву Хреста впродовж віків, аж до Свого приходу».
ККЦ 1339: «Ісус вибрав час Пасхи, щоб сповнити те, що Він заповів у Капернаумі: дати Своїм учням Своє Тіло і Свою Кров: «І, взявши хліб, віддав хвалу, переломив, дав їм і мовив: «Це Моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин». Так само чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – це Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається» (Лк. 22,7- 20).
Христос доручив Церкві відправляти Євхаристію, приносити безкровну жертву на спомин його смерті і воскресіння. Це трапеза, в часі якої ми приймаємо Христа, як поживу для наших душ і,таким чином, отримуємо запоруку вічного життя.

ХТО МОЖЕ СЛУЖИТИ ЄВХАРИСТІЮ?

ККЦ, 1411: «Тільки правосильно висвячені священики можуть головувати в Євхаристії та освячувати хліб і вино, щоб вони стали Тілом і Кров’ю Господа»
ККСЦ Кан. 699 § 1. Повноваження відправляти Літургію мають тільки Єпископи і священики. Саме вони діють в Особі Ісуса Христа та від імені Церкви. Диякони беруть тіснішу участь у відправі Літургії, але самі не можуть.

ЯК ВІДПРАВЛЯЮТЬ СВЯТЕ ТАЇНСТВО ЄВХАРИСТІЇ?

Відправляти Євхаристію означає відправляти Божественну Літургію, яка складається з трьох частин: Проскомидії (священик приготовляє дари), Літургія Слова (читання і слухання Святого Письма) та Літургія Жертви (відправа жертви, що полягає в перетворенні хліба і вина на тіло і кров Христові через слова священнослужителя та саме Причастя).

Що є необхідно, щоб могти відправити Євхаристію?

Повинен бути належно висвячений священик або єпископ і необхідно мати пшеничний хліб та виноградне, чисте і, без домішок, вино. Для відправи необхідно просфору із заквашеного тіста, що складається тільки з пшеничного борона, дріжджів і води та природнє виноградне чисте вино, без додатків (пор. Кан. 89 пар.2-3 ПП УГКЦ).

Для чого нам потрібно приймати Святе Причастя?

ККЦ, 1416: «Святе Причастя Тіла і Крові Христа збільшує єдність того, хто причащається, з Христом, відпускає йому легкі гріхи й охороняє від тяжких гріхів. Оскільки зміцнюються узи любові між Христом і тим, хто причащається, прийняття цього таїнства зміцнює єдність Церкви – містичного Тіла Христового». «Хто їсть Тіло Моє і Кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» (Iв. 6,56).

ККЦ, 1395: «Любов, яку Євхаристія запалює в нас, охороняє нас від майбутніх тяжких гріхів. Чим більше ми беремо участь у житті Христа і чим більше поглиблюємо приязнь з Ним, тим важче нам розірвати цю єдність з Ним через смертельний гріх. Євхаристія не призначена для прощення смертельних гріхів. Це належить до таїнства Примирення. Євхаристія – передовсім це таїнство тих, що перебувають у повній спільності з Церквою».

Які є умови гідного прийняття Святого Причастя?

1. Перебувати у стані благодаті – не мати важкого гріха
ККЦ, 1415: «Той, хто хоче прийняти Христа у євхаристійному Причасті, повинен бути в стані благодаті. Якщо людина свідома, що вчинила смертельний гріх, вона не повинна приступати до Євхаристії, не отримавши попередньо відпущення гріхів у таїнстві Покаяння»
ККЦ, 1384: «Господь звертається до нас із наполегливим запрошенням прийняти Його в таїнстві Євхаристії: «Істинно, істинно кажу вам: якщо не споживатимете Тіла Людського Сина й не питимете Його Кров, не матимете життя в собі» (Iв. 6,53).
ККЦ, 1385: «Щоб відповісти на таке запрошення, нам слід приготуватися до цієї великої і святої хвилини. Св. Павло закликає до іспиту сумління: «Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за Тіло і Кров Господню. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього Тіла, суд собі їсть і п’є» (1 Кор. 11, 27-29). Той, хто свідомий тяжкого гріха, повинен приступити до таїнства Примирення перед тим, як причащатися».

2. Усвідомлювати, кого ми приймаємо у цьому Таїнстві
ККЦ, 1374: «У Євхаристії перебувають «правдиво, дійсно і сутнiсно, Тіло і Кров, поєднані з душею і Божеством Господа нашого Ісуса Христа, а отже, цілий Христос… Ця присутність називається реальною (realis), не винятково, ніби всі інші присутності не є «реальними», а передусім тому, що вона є сутнісною (substantialis) і через неї Христос, Богочоловік, присутній абсолютно цілий і цілісний».
ККЦ 1375: «Христос стає присутнім у цьому таїнстві через перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христа. Отці Церкви твердо висловлювали віру Церкви в дієвість Христового Слова і дії Святого Духа для здійснення цього перетворення. Так, св. Іван Золотоустий говорить: «То не людина чинить, що принесені дари стають Тілом і Кров’ю Христа, а Сам Христос, що був розп’ятий за нас. Священик, що вимовляє ці слова, представляє Христа, але сила і благодать – від Бога. «Це є Тіло Моє», – каже Він. Це слово перетворює принесені дари».

Християни вірять і вірили від початку, що під видами хліба і вина присутнє Тіло і Кров Ісуса Христа. Хоча на вигляд і на смак Святі Тайни є як звичайний хліб і звичайне вино проте після переєстествлення (переміни) це уже не звичайний хліб і вино, але Тіло і Кров Христа. Христос знаходиться в кожній, хоч би найменшій часточці перетвореного хліба і вина і аж до часу, поки існують євхаристійні види (хліб і вино).

3. Дотриматись євхаристійного посту
ККЦ 1387: «Щоб належно приготуватися до прийняття цього таїнства, вірні повинні дотримуватися посту, приписаного своєю Церквою», тобто щонайменше одну годину перед Святою Літургією, вода і ліки перед святим причастям не порушують посту. Але Церква заохочує вірних до глибшої молитви і строгішого посту, а навіть і натще (пор. Кан 93 ПП УГКЦ).

Як потрібно підготовлювати себе до прийняття Святого Причастя?

– Постом, молитвою та ділами милосердя для ближніх;
– Примирившись з ближніми (родиною, сусідами…);
– Збуджувати жаль за скоєні гріхи;
– Іспитувати совість відносно присутності гріха;
– Зберігати мовчанку та утримуватися від розглядання навкруги по церкві;
– Мати пристойний і гідний зовнішній вигляд (скромний одяг та культурну поставу тіла);

Як часто потрібно приймати Святе Причастя?

ККЦ 1417: «Церква активно рекомендує вірним приймати святе Причастя кожного разу, коли вони беруть участь у відправі Євхаристії; Церква їх зобов’язує це робити щонайменше раз на рік”.
ПКП Кан. 90: «Місцеві ієрархи і парохи повинні дбати, щоб вірні були навчені часто приймати Пресвяту Євхаристію, а особливо в неділі та свята, у пасхальний та різдвяний час та в небезпеці смерті. Вірні можуть приймати Пресвяту Євхаристію тільки один раз на день”.

Чи можна причащатися кожного дня?

Не те чи можна, а навпаки радо заохочується і є дуже добре причащатися щоденно.
«Практика щоденного й частого святого причастя тривала в Церкві до V століття. Пізніше цей гарний звичай починає поволі занепадати. Під впливом навчання святих Отців Церкви вірні починають щораз краще розуміти й шанувати Пресвяту Євхаристію. А це знову зродило в них почуття страху і своєї негідності. Тому під впливом відчуття негідності деякі люди причащаються тільки перед Великоднем або кілька разів у році. Святий Йоан Золотоустий († 407) докоряє тим, які, будучи на святій Літургії, не причащаються: “Надармо приноситься повседенна Жертва, – каже він, – надармо стоїмо при престолі, а ніхто не приступає до святого причастя… Як можна бути на Літургії і не приймати святих Тайн?”

Чи потрібно перед кожним Святим Причастям сповідатися?

До частого чи навіть щоденного Причастя не є потрібно сповідатися кожного разу. Малі провини не є перешкодою до святого Причастя, якщо при цьому причасник збуджує в собі щирий жаль за гріхи. Тим, хто причащається часто, добре би було принаймні раз на місяць приступити до Святої Сповіді.

Хто не може приймати Святого Причастя?

Не можуть приймати неохрещені. Звичайно, найперше той хто хоче приступити до святого Причастя повинен бути охрещеним, оскільки Свята Тайна Хрещення є дверима для всіх Святих Тайн, без якої неможливо прийняти інші святі Тайни. Святий Юстин (+166) каже: «Нікому іншому не дозволено брати участі в Євхаристії, як тільки тому, хто вірує в істину нашого вчення і омився у Святім Хрещенні».

Не можуть приймати святе Причастя також ті хто є в стані важкого гріха. Важкий гріх є тоді, коли людина переступає Божу або Церковну заповідь у чомусь дуже важливому, при цьому перебуває у повній свідомості та добровільності.

ККСЦ, 712 Також не слід допускати до приймання Пресвятої Євхаристії тих, хто привселюдно поводить себе недостойно. Ця заборона у Церковному Канонічному праві найперше стосується тих вірних, які живуть на віру, нехтуючи Святою тайною Подружжя, або тих, хто розвівся та співживе з іншою стороною у стані гріха.

Чи дозволено приймати причастя малим дітям?

Приймати причастя малим дітям без потреби сповіді у нашій Церкві є дозволене.
ККСЦ Кан. 697: «Сакраментальне впровадження в таїнство спасіння звершується прийняттям Пресвятої Євхаристії, тому Пресвята Євхаристія повинна уділятися після хрещення і миропомазання якнайскоріше згідно з приписом партикулярного права власної Церкви свого права.»
«Євхаристія – це хліб життя, і дітей треба постійно ним годувати від часу хрещення, щоб вони духовно зростали. Спосіб їхньої участі у євхаристії відповідає їхній спроможності: спочатку він буде відрізятися від того способу, що в дорослих, не менуче менш свідомо і менш раціонально, але поступово буде розвиватися через благодать і педагогіку таїнства, зростаючи аж до «звершеності мужа, до міри повного зросту повноти Христа» (Еф. 4, 13)». (Конгрегація у справах Східних Церков: «Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков»)
Проте за духовний стан дітей є відповідальні найперше батьки, які повинні показувати їм приклад доброго християнського життя, тому ті батьки, які хочуть щоб їх діти причащалися найперше самі з ними мають приймати Євхаристію, а також повинні обов’язково пильнувати, щоб діти поступово вивчали катихизм та ходили на катихизацію.

Чи дозволено причащатися жінкам у період місячного очищення?

У Старому Заповіті у євреїв, жінка, яка має кровотечу, відділялася від громади, тому що всякий дотик до неї в цей час означав для них культову, молитовну нечистоту і також таким чином вона могла осквернити храм (Лев 15, 19). Так само було і протягом 40 днів після народження дитини чоловічої статі і вісімдесяти днів після народження дитини жіночої статі (Лев 12, 2-5). І у інших стародавніх народів існувало подібне ставлення до жінки в цьому стані.
У Новому Заповіті на це дивляться по-іншому. Ніяка тілесна нечистота не робить нас морально і молитовно нечистими. Створені Богом, говорить св. Атанасій Великий, ми «не маємо в собі нічого нечистого, але оскверняємося тільки тоді, коли гріх чинимо». Отже, жінка в такі періоди може приступати до святого Причастя.

Як потрібно поводити себе перед, під час та після Святого Причастя?

– Заздалегідь, не перед самою Чашею, потрібно перехреститися;
– Руки потрібно скласти хрестоподібно на грудях: праву поверх лівої, і так причащатися; відходити від Чаші потрібно також склавши руки;
– Підійшовши до Чаші, слід виразно назвати своє ім’я, широко відкрити уста та якомога сильніше відхилити голову назад, при цьому в жодному разі не можна закривати очі, тому що ми почнемо хитатись і є небезпека для священника опустити святі Тайни;
– Уста можемо закривати тільки після того, коли священник забере ложечку з уст;
– Облизувати ложечку не можна;
– Святі тайни потрібно спожити відразу;
– Якщо є потреба, можна скористатися рушничком, що його тримає священник, і витерти уста;
– Не можна торкатися Чаші руками і цілувати руку священника.
– Біля Чаші хреститися не слід — піднімаючи руку для хресного знамення, можна ненавмисне штовхнути священника з Чашею і розлити Святі Дари;
– Прийшовши додому, слід насамперед, прочитати подячні молитви після Святого Причастя; якщо їх читають у храмі після закінчення служби, треба вислухати молитви там.

Як ми маємо приймати Пресвяту Євхаристію: стоячи, чи навколішках?

Літургійно правильно приймати Святе Причастя стоячи. До такого способу приймання Святих Дарів, як недивно нас закликає сам священик, коли каже: «Зі страхом Божим і з вірою приступіть», а не приклякніть. Також після причастя диякон співає у подячній єктенії: «Прості прийнявши Божественних, Святих, пречистих,… Христових Тайн, достойно благодарім Господа». Слова «прості прийнявши» власне означають, що ми прийняли Святі Тайни в простій поставі, випрямившись.
Чому стоячи? Відомо, що стояча постава є символом торжества, перемоги та радості. Натомість постава на колінах є знаком розкаяння, покути та жалю. Тому Святе Причастя ми не повинні з відчуттям розпуки чи розкаяності, бо каємося ми в Святій Тайні Сповіді, а Причастя маємо приймати з трепетом та зі страхом, але одночасно з радістю, адже момент причастя на Службі Божій знаменує ніщо інше, як Воскресіння.
Однак варто пам’ятати також і про «другу сторону медалі». Є храми, де клякання під час Причастя стало вкоріненим звичаєм, тому важливо є поважати ці звичаї, і дбати, щоб наша поведінка у храмі не призвела до згіршення, чи до пустих суперечок, що часто виникають на цьому ґрунті. Ми повинні поводити себе так, як є заведено на тій чи іншій парафії, але завжди з благословення місцевого єпископа та пароха.

Чи дозволено причащатися в Римо-Католицьких та Православних храмах?

ККСЦ Кан. 671 §1: «Католицькі служителі дозволено уділяють святі тайни тільки вірним католикам, які їх подібно дозволено приймають тільки від католицьких служителів».
Ми належимо до Католицької Церкви, тому приймати Святу Тайну Причастя, а також Сповіді в Римо-Католицьких церквах нам є дозволено у тих випадках, якщо немає можливості звернутися до священика нашого обряду.
Що стосується Православної Церкви то дозволено є приймати святе причастя і сповідь тільки у окремих випадках:
ККСЦ Кан. 671 §2 : «Якщо цього вимагає необхідність (небезпека смерті) або радить справжня духовна користь,… то вірним католикам, які фізично або морально не мають змоги звернутися до католицького служителя, дозволяється приймати святі тайни Покаяння, Євхаристії, та Єлеопомазання хворих від некатолицьких (православних) служителів…»

Що таке Духовне Причастя?

Розрізняємо два способи прийняття Христа в Євхаристії: це сакраментальний у якому ми реально приймаємо Тіло і Кров Христову під видом хліба і вина і духовний.
Людина у стані ласки (без гріха) яка фізично немає можливості прийняти Христа у Пресвятій Євхаристії, може молитовно єднається із безкровною жертвою, яка щоденно відбувається на престолах світу і таким чином приймати Євхаристійного Христа в духовний спосіб, жертвуючи в такий спосіб це поклоніння в певному намірі.
Духовно причащаються ті люди, що одушевлені вірою, яка при помочі любові діє в них (Гал.5.6), живляться Небесним Хлібом, бажаючи його й вставляючись тугою за Ним. Ці люди одержують хоч може не всі, та однак дуже великі користі.

Спосіб прийняття Духовного Святого Причастя:
«Ісусе, вірю, що Ти є присутній в Найсвятіших Тайнах; прийди до мого серця. Я пригортаю Тебе до свого серця, не відступай від мене» св. Альфонс Ліґуорі «Посіщення Найсвятіших Тайн»

Вкінці ті люди, котрі приймають Христа в спосіб сакраментальний, одержують багато більше ласк від тих, що хоч без жодного гріха, все-таки не приступають до Святої Трапези, а приймають духовно.

Що таке відвідування Христа в Пресвятій Євхаристії?

«Христос присутній у Пресвятій Євхаристії не лише під час Служби Божої — від Перетворення до св. Причастя, але й пізніше, коли Пресвята Євхаристія зберігається в кивоті. Тобто Христос присутній не лише під час споживання Пресвятої Євхаристії, але і перед споживанням і після нього». (Тридентійський Собор 13, 4).
Тому розуміючи це, християни повинні, час від часу, відвідувати Христа у Святих Тайнах. Таке відвідування є одним з різновидів поклоніння (адорації) Святим Тайнам.
Святий Альфонс Ліґуорі навчає: «Біля Найсвятіших Тайн сумні радіють, нерозумні розумнішають, слабкі стають сильнішими, убогі — багатшими. Тож ідімо до Христа. Пам’ятаймо, що Христос не залишить наших відвідин без нагороди».

Духовні прави, Проповіді

  • Переглядів: 925