Парафія Святих Кирила і Методія

При парафії Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську постав Центр Святого Папи Івана Павла ІІ

У світлий вівторок, 18 квітня 2017 року у монастирській і парафіяльній спільноті парафії Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську (Крихівцях) відбулось велике свято – день подяки за зведення і освячення Монастирського Центру Святого Папи Івана Павла ІІ. Освячення, після Божественної Літургії, здійснив наш Митрополит Володимир (Війтишин). Присутність численних гостей – священиків і вірних зробили це свято незабутнім. А покровитель дому – Святий Іван Павло ІІ є покровителем нашого Згромадження Воплоченого Слова, оскільки в часі Його понтифікату Згромадження було засноване і Він є духовним Батьком нашої Чернечої Родини. Мощі цього святого (кров Святого) вже декілька років поспіль вшановуються у нашому храмі.

 

Дім при парафії, чи як ще його називають «парафіяльний дім» чи «плебанія», чи «фара», чи «приходство», чи «резиденція» – це оселя, призначена для проживання священика, який здійснює своє служіння на даній парафії. Зазвичай знаходиться біля храму і служить для адміністративних цілей та парафіяльних пасторальних заходів. При храмах, якими опікуються монахи – такі доми називаються монастирями або монастирськими домами.

 

Про потребу таких домів інколи можна почути в розмові між вірними і між священиками. Хтось висловлює свою думку про те, що дуже корисно, коли священик живе на парафії і є завжди доступним для вірних, а хтось каже, що краще покликати священика, коли є потреба (хтось народився – треба охрестити, хтось жениться – треба повінчати, хтось помер – треба похоронити) і не думати про те, що його треба утримувати. Як священик, можу сказати, що у парафії необхідність такого дому є дуже великою і, якщо парафіяни знають, що їх священик проживає на території парафії, то вони зовсім по-іншому ставляться до особи і ролі священика – священик стає одним із них – з ними молиться, з ними святкує, з ними плаче. Священик стає членом парафіяльної родини і всі віруючі звикають, що священик є одним із них.

 

Ми в ці дні пережили освячення нашого парафіяльного дому – нашого монастирсько-парафіяльного центру у Крихівцях: називається так, тому що поєднує в собі і закриту частину, відведену для проживання монахів, так звану «клявзуру», і частину, призначену для проведення парафіяльних заходів. Це велике свято для нашої парафіяльної і монастирської родини у Крихівцях, тому я хотів би поділитися цим досвідом і моїми переживаннями, думаючи, що це може стати корисним для багатьох парафій нашої Церкви. Розумію, що не всюди і не завжди такі ідеї можна втілити, проте, думаю, що варто старатися, щоб на парафіях такі доми були.

 

Для чого потрібний такий дім?

Це дім, де може проживати священик. Дуже корисно, коли парафіяни знають, що серед них живе священик і що вони в будь-який час можуть звернутися до нього. Це правда, що сьогодні існує мобільний телефон і кожен священик є «завжди-доступним» у телефонному режимі, проте його фізична присутність і завжди доступність допомагає вірним мати особливу свідомість про Церкву і про священика. Окрім проживання священика чи його родини (у випадку одруженого священика) такий дім може послужити приміщенням для зустрічей різних парафіяльних спільнот, для приватних розмов, духовних проводів чи реколекцій. Такий дім може послужити для зустрічей дітей і молоді на вихідних.

Велика відстань від місця проживання священика до парафії стає причиною того, що священик фізично не може цілковито віддатися і посвятитися парафіяльному служінні і такий стан тягне за собою різноманітні перепони у розвитку парафіяльної спільноти.

Новини парафії, Новини УГКЦ, Статті

  • Переглядів: 2328