«Ти сотворив нас для Себе, Господи,

і не спокійне серце наше, поки не заспокоїться в Тобі»

Св. Августин

Більшість людей під заспокоєнням розуміють тілесний або психологічний спокій, забуваючи про спокій душі. Звісно, відпочинок тіла сприяє кращому відпочинку душі, але не завжди у здоровому тілі здоровий дух. Тільки той відпочиває по-справжньому, хто відпочиває в Бозі.

У Закарпатській області з 18 по 25 липня в урочищі Драгобрат пройшов черговий  християнський табір, організований отцями та сестрами Згромадження Воплоченого Слова, який став уже четвертим літнім заходом Згромадження (після дитячого, жіночого та підліткового таборів). Цілий тиждень тут відпочивали молоді люди, віком від 18 років, кількістю понад 60 осіб. Провідною темою табору були слова із Євангелія від Марка (10,17): «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне». Хлопці та дівчата під пильним духовним проводом отця Софрона Зелінського, ВС, братів та сестер застановлялися над своїм життєвим покликанням,  а головно старалися глибше усвідомити і закоренити в собі чесноту великодушності. Щоденна Божественна Літургія, сповідь та  причастя стали найкращими засобами, які допомогли з чистим сумлінням почути відповідь Христа на запитання, як успадкувати життя вічне.

Усіх учасників табору було поділено на чотири команди-королівства. Кожна з них мала власного покровителя, святого, який своїм життям особливо  відзначився чеснотою  великодушності та був засновником певного монаршого Чину чи Згромадження. Увесь табір став одним великим змаганням у якому чотири команди-королівства змагалися за скарб.

Програма змагань була дуже насиченою. Кожна команда мала подолати перешкоди з різного роду конкурсів, ігор, спортивних змагань (футболу та волейболу), також учасники табору мали можливість проявити свої мистецькі, театральні та організаторські здібності. Крім того семиденний відпочинок у горах в наметовому містечку вимагав серйозної злагодженості та послуху до організаторів табору. Все це сформувало міцний дух дружби між командами.

Не обійшлося у таборі і без походів у гори. Цілих два дні посвятила молодь для того, щоб звершити похід на озеро Ворожеска (розташовано у Рахівському районі на схилі Свидовецького масиву на висоті 1460 метрів над рівнем моря) та на гору Близни́ця (одна з наймальовничіших вершин Свидовецького хребта Українських Карпат – знаходиться недалеко від селища Ясіня, Рахівського району Закарпатської області; її висота 1883 метра над рівнем моря). Під час походу відкривалася краса природи створеної Богом, це заставляло ще раз призупинитися, перевести подих та насолодитися неперевершеним краєвидом Божого витвору.

Табір закінчився у неділю Божественною Літургією після якої молодь із заспокоєними у Бозі серцями повернулася до своїх буднів, щоб заспокоювати власною великодушністю серця інших.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]