«Ідіть та проповідуйте Євангелію всякому

(Мр. 16,15)

На цей заклик Христа відповідає кожен місіонер, який всеціло віддається своєму покликанню. Згромадження Воплоченого Слова є однією з місійних інституцій в Україні, яка в основі своєї харизми поклала місійний характер служінню Бога через служіння людині.

Цього разу місія проходила у місті Стрий Львівської області, куди запросив отців, братів і сестер Згромадження Воплоченого Слова Преосвященний Владика Тарас (Сеньків), Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії. Провадили місію двоє священників, троє сестер монахинь та чотири брати новики. Вона тривала тиждень, з 23 по 28 серпня, і була приурочена 10-літтю заснування Стрийської єпархії, відтак вшановувалася двісті двадцять п’ята річниця передання катедрального храму Австро-угорським урядом громаді міста Стрия, а також з нагоди храмового празника катедрального храму Успення Пресвятої Богородиці.

Розпочалася місія у понеділок, 23 серпня вечірньою Божественною Літургією. По Службі Божій була місійна наука, після якої відбувалася дискусія на дуже актуальну тему: „Чому потрібно брати участь у Божественній Літургії щонеділі?” (дискусія – це коротка наука на визначену тему, після якої вірні можуть ставити будь-яке запитання, яке їх цікавить). Часто дискусії затягуються навіть до 1,5 години.

Другий місійний день був присвячений ХРИСТИЯНСЬКІЙ РОДИНІ. Він співпав із іншим величним святом для нашої держави – Днем незалежності України. З цієї нагоди о 10⁰⁰ у катедральному храмі Успення Пресвятої Богородиці служилася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Тарас (Сеньків). В часі Літургії о. Йосафатом Бойком, ВС була виголошена чергова місійна наука. Друга половина дня розпочалася о 16³⁰ в Успенській церкві, де на місіонерів чекала зустріч зі спільнотами „Апосольство молитви” та „Матері в молитві”. Потім була коротка наука-катехиза на тему „VI та IX Божі Заповіді”. О 18⁰⁰ о. Йосафат відслужив Божественну Літургію у каплиці Святого Апостола Якова з місійною наукою, а о 19⁰⁰ виголошував місійну науку у катедральному храмі Успення Пресвятої Богородиці, після якої була дискусія на тему: „Чи потрібно сповідатися?”

Наступний день був присвячений ХВОРИМ. З нагоди цього відбулася Літургія з місійною наукою церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці, після якої розпочалася зустріч з хворими у міській лікарні: брати і сестри відвідували хворих по палатах, а отець уділяв Святі Тайни Сповіді та Євхаристії тим, хто не мав змоги прийти на Службу Божу в лікарняну каплицю святого свящмуч. Йосафата, після якої відбувалася зустріч з лікарями. Відтак місія продовжувалася в Успенському храмі, де була чергова наука-катехиза на тему „І і ІІ Божі Заповіді”, потім Літургія, місійна наука та дискусія на тему „Чи потрібно почитати Пресвяту Богородицю?”

Четвертий день місій був ДНЕМ ЄВХАРИСТІЇ ТА МОЛОДІ. Він розпочався Службою Божою у храмі Всіх Святих Українського Народу, парохом якого є о. Іван Барабаш, декан Стрийський. З 10⁰⁰ розпочалася місійна праця в районній лікарні, де місія проходила в тій самій формі, як і у міській лікарні попереднього дня. Після Літургії, о 14⁰⁰ відбувалася зустріч з лікарями, заторкуючи теми біоетики. Після відвідин лікарні, о 16³⁰ була зустріч з молоддю та молодіжними спільнотами у Народному Домі Стрия. Цю зустріч провели отці з сестрами і тут до місійної групи долучився о. Софрон Зелінський, ВС. Потім, як звичайно, наука-катехиза на тему „VIII Божа Заповідь”, Божественна Літургія, місійна наука, та дискусія „Чи в Євхаристії правдиво присутній Сам Христос?”

П’ятий день місії був присвячений БОГОРОДИЦІ ТА ДІТЯМ. Він починався як звичайно, Божественною Літургією з наукою, після чого одночасно відбувалися дві зустрічі: одна група місіонерів відвідувала місцевий сиротинець, а інша спільноту „Віра і Світло”.

Цього ж дня по обіді розпочались святкування вищезгаданих подій єпархії. Усе розпочалось святковою Академією на якій преосвященний Владика Святослав (Шевчук) мав доповідь про заснування Стрийської єпархії, спільно із доповіддю Владики також святкову академію своїм співом прикрашав хор «Каменяр», виконуючи богослужбово-літургійні твори. Згодом урочистості продовжились Великою Вечірньою з Литією та хресним ходом по місті Стрию після якого о. Йосафат мав заключну науку в катедральному Храмі. По виставленні плащаниці та молитви акафісту розпочались нічні чування, підготовлені та проведені сестрами та братами. Програма нічних чувань була побудована на молитві на вервиці із окремими розважаннями та науками про догми, які стосуються особи Пречистої діви Марії. Найбільш вражаючим фактом було те, що увесь цей час протягом чотирьох годин, стрияни не переставали приступати до святої тайни Сповіді. Закінчилися нічні чування близько пів третьої години ночі.

У сам день Успіння Пречистої Богородиці в катедральному храмі відбулась Архиєрейська Божественна Літургія, у якій взяло участь шість єпископів та велика кількість священників та вірних Стрийської та сусідніх єпархій.

Час місії є часом відновлення духа та призадуми над своїм життям. Боже слово із уст місіонерів, чисельні сповіді, всенічні чування оживотворяють душу  кожної людини та роблять нас готовими сповнити слова Христові: «Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло немічне!» (Мар. 14:38). Тож варто нам щораз то більше молитися за нових місіонерів та просити у Бога сили та витривалості для тих хто сповнює цю місію сьогодні.

Бр. Михайло Вацеба, ВС та бр. Тарас Савчук, ВС

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

Після Генеральної Капітули, 4 та 5 серпня відбувалися наради всіх отців Згромадження в Україні. На першій нараді було обрано Провінційну раду. Також цього дня було повідомлено, що Новіціатський дім, який досі знаходився у смт. Дубове Закарпатської області, перенесено у м. Івано-Франківськ, а ієромонаха Йосафата Бойка, ВС призначено магістром Новіціату.

Новіціат має свого покровителя Блаженномученика Григорія (Хомишина), Єпископа Станіславіського.

У монашому житті час Новіціату – це один із найголовніших періодів, бо це є час, у якому формується новик, де «має переважати духовне формування» (п. 580, Конституцій Згромадження Воплоченого Слова), а відповідно магістром призначають монаха, що «відзначається розсудливістю, любов’ю, побожністю, знанням додержуванням чернечого стану» (кан. 523, Кодексу Канонів Східних Церков).

На даний момент новіціат Згромадження Воплоченого Слова знаходиться по вул. Вербова, 12, с. Крихівці м. Івано-Франківськ, І налічує четверо братів, які стараються зростати у святості; а сам настоятель, у свою чергу, має старатися «вести їх шляхом до більшої досконалості через молитву і самозречення» (п. 582, Конституцій Згромадження Воплоченого Слова). По закінченні канонічного року і після складання перших обітів, брати їдуть на навчання до Міжнародної Семінарії св. Папи Віталіяно у м. Сені поблизу Рима. На даний час там навчається 9 братів з України.

У цей рік Християнського Покликання з особливим наголосом на покликанні до богопосвяченого життя, дякуємо Богові за нові покликання і просимо всіх ніколи не забувати молитися за ласку витривалості для всіх монахів і монахинь різних чернечих спільнот та за ласку нових покликань.

Прес-центр Парафії

З 29 липня по 1 серпня пройшов черговий табір організований отцями Згромадження Воплоченого Слова в урочищі Драгобрат Рахівського району Закарпатської області. Цього разу в ньому брало участь 32 чоловіків, які, постійно проживаючи у наметовому містечку, мали нагоду відпочити, відновлюючи в собі сили до подальшої праці серед непростих житейських буднів. Але не забували і про духовне збагачення. Бо саме Служба Божа з проповідями, щоденна вервиця та вечірні науки допомагали чоловікам віднайти Бога серед суєти і гамору світу. В часі табору чоловіки мали змогу приступити до Святих тайн Сповіді і Євхаристії, спілкуватися на різні духовні теми а також могли отримати допомогу і підтримку від отців Софрона Зелінського та Фернандо Браво, ієромонахів Згромадження Воплоченого Слова, що організовували цей табір, які докладали всіх своїх зусиль, щоби учасники цьогорічного чоловічого табору якомога більше скористали у духовному зрості.

Також не забували і про відновлення тілесних сил, часто влаштовуючи спортивні ігри з футболу та волейболу, також були два походи, один на гору Близни́ця (1883 м. над рівнем моря) та на озеро Гереша́ска (1577 м.) що лежить біля підніжжя гори Догяска (1764 м.). Все це допомагало підтримувати дружню підтримку та доброзичливу атмосферу у чоловічому колективі.

Сподіваємося, що цей табір допоможе всім його учасникам відшукати ту істинну дорогу до щастя не тільки земного, але головно – вічного, яке полягає у житті з Богом і в Бозі.

Бр. Тарас Савчук, ВС

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

та впорядкувати своє життя…»

св. Ігнатій Лойола

Так св. Ігнатій Лойола говорить про мету власних Духовних вправ, які лягли в основу духовного зросту багатьох людей. Згромадження Воплоченого Слова в особливий спосіб дуже часто практикує  духовний провід саме за цими  вправами, оскільки вони є одними з найкращих зразків вдосконалення в християнській духовності.

З 28 липня по 1 серпня наше Згромадження проводило чергові Духовні Вправи св. Ігнатія Лойоли для мирян. Прості хлопці та дівчата, чоловіки та жінки мали нагоду протягом п’яти днів проживати у монастирі, слухати Боже слово та духовно вправлятися в постійному мовчанні та розважаннях.

Піднести Богові свій духовний подвиг цього літа наважилося близько 40 осіб. Духовні Вправи проводились паралельно у двох монастирях нашого Згромадження: в чоловічому (для хлопців і чоловіків, яких було 9) та в жіночому (для дівчат і жінок, їх було 28 осіб). Учасники реколекцій мали гарну нагоду у спокої від світської метушні застановитись над своїм життям, висповідатись і прийняти Христа у святій тайні Євхаристії. Реколектантами Духовних Вправ були ієромонахи Григорій Рогацький, ВС та Йосиф Монтес, ВС. Отці протягом всіх днів сповідали, виголошували науки та проводили духовні бесіди.

В ідеалі Духовні вправи святого Ігнатія Лойоли розраховані на тридцять днів, але це для мирян важко, тому для зручності їх умовно скорочують до п’яти днів. В такому випадку розпорядок цих  п’яти днів є дуже насичений науками, конференціями, розважаннями, нічними чуваннями та іншими духовними вправами. Звичайно, що не так легко є адаптуватися учасникам Духовних вправ до такого способу молитовного життя, проте хто зможе себе перебороти, як каже св. Ігнатій, той здобуде бажаного результату і зможе відродитися у Христі.

Закінчились Духовні вправи у неділю 1 серпня Божественною Літургією, завершальною наукою та спільним святковим обідом. Надіємось, що усі хто духовно вправлявся протягом цих п’яти днів змогли досягнути своєї мети –  перемогти себе самого та упорядкувати своє життя.

Бр. Михайло Вацеба, ВС

«Ти сотворив нас для Себе, Господи,

і не спокійне серце наше, поки не заспокоїться в Тобі»

Св. Августин

Більшість людей під заспокоєнням розуміють тілесний або психологічний спокій, забуваючи про спокій душі. Звісно, відпочинок тіла сприяє кращому відпочинку душі, але не завжди у здоровому тілі здоровий дух. Тільки той відпочиває по-справжньому, хто відпочиває в Бозі.

У Закарпатській області з 18 по 25 липня в урочищі Драгобрат пройшов черговий  християнський табір, організований отцями та сестрами Згромадження Воплоченого Слова, який став уже четвертим літнім заходом Згромадження (після дитячого, жіночого та підліткового таборів). Цілий тиждень тут відпочивали молоді люди, віком від 18 років, кількістю понад 60 осіб. Провідною темою табору були слова із Євангелія від Марка (10,17): «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне». Хлопці та дівчата під пильним духовним проводом отця Софрона Зелінського, ВС, братів та сестер застановлялися над своїм життєвим покликанням,  а головно старалися глибше усвідомити і закоренити в собі чесноту великодушності. Щоденна Божественна Літургія, сповідь та  причастя стали найкращими засобами, які допомогли з чистим сумлінням почути відповідь Христа на запитання, як успадкувати життя вічне.

Усіх учасників табору було поділено на чотири команди-королівства. Кожна з них мала власного покровителя, святого, який своїм життям особливо  відзначився чеснотою  великодушності та був засновником певного монаршого Чину чи Згромадження. Увесь табір став одним великим змаганням у якому чотири команди-королівства змагалися за скарб.

Програма змагань була дуже насиченою. Кожна команда мала подолати перешкоди з різного роду конкурсів, ігор, спортивних змагань (футболу та волейболу), також учасники табору мали можливість проявити свої мистецькі, театральні та організаторські здібності. Крім того семиденний відпочинок у горах в наметовому містечку вимагав серйозної злагодженості та послуху до організаторів табору. Все це сформувало міцний дух дружби між командами.

Не обійшлося у таборі і без походів у гори. Цілих два дні посвятила молодь для того, щоб звершити похід на озеро Ворожеска (розташовано у Рахівському районі на схилі Свидовецького масиву на висоті 1460 метрів над рівнем моря) та на гору Близни́ця (одна з наймальовничіших вершин Свидовецького хребта Українських Карпат – знаходиться недалеко від селища Ясіня, Рахівського району Закарпатської області; її висота 1883 метра над рівнем моря). Під час походу відкривалася краса природи створеної Богом, це заставляло ще раз призупинитися, перевести подих та насолодитися неперевершеним краєвидом Божого витвору.

Табір закінчився у неділю Божественною Літургією після якої молодь із заспокоєними у Бозі серцями повернулася до своїх буднів, щоб заспокоювати власною великодушністю серця інших.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

На даний момент українська делегація Воплоченого Слова налічує 7 священників: у м.Івано-Франківську – о.Софрон Зелінський, ВС (настоятель), о.Йосафат Бойко, ВС (парох парафії святих Кирила і Методія) та о.Йосип Монтес, ВС; у смт.Дубове Закарпатська обл. – о.Григорій Рогацький, ВС (настоятель) та о.Йосип Попович, ВС (парох парафії святого Івана Предтечі); у м.Миколаїв – о.Фернандо Браво, ВС (провінційний настоятель) та о.Василь Харкавий, ВС.

Всі отці Згромадження Воплоченого Слова, щиро дякують отцю Григорію Рогацькому за його віддане служіння протягом останніх років на посаді провінційного настоятеля і вітають свого нового-«старого» провінційного настоятеля в Україні – отця Фернандо Браво!!!

підготував: Василь Цідило

Так цього літа діти віком від 13 до 16 років змогли духовно і тілесно відпочити у підлітковому таборі „Драгобрат 2010”, який відбувався в урочищі Драгобрат (розташований на висоті приблизно 1400-1500 м. над рівнем моря), що у Рахівському районі Закарпатської області. Його цього літа, як і всі попередні роки, проводили отці, брати та сестри Чернечої Родини Згромадження Воплоченого Слова. Основною темою табору стали слова: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» (Мр. 10,17), з послання Святішого отця Венедикта ХVІ, Папи Римського, на ХХV Всесвітній День Молоді; а головною чеснотою, яку всі прагнули осягнути і вкоренити у собі, була чеснота великодушності.

Табір тривав з 11 по 18 липня. Цього року в ньому взяло участь 75 учасників, які проживали у наметовому містечку, яке складалося з близько двадцяти палаток, що додавало відпочинку ще більшої цікавості та колориту. Всіх учасників табору було поділено на чотири команди-кораблі, які мали розгадати по карті таємне місце, доплисти до нього і знайти там скарб. Назви кораблів також були символічними, і присвячені засновникам різних чернечих чинів і згромаджень: „Мати Тереза”, „Василій Великий”, „Ігнатій Лойола”, та „Йосафата Гордашевська”. Командний дух і жага перемоги ще більше зближувала всіх учасників, і додавала снаги для долання перешкод і труднощів.

Програма кожного дня була дуже насиченою і водночас дуже цікавою: щоденна Божественна Літургія, молитви на вервиці, часті науки та розважання, а крім цього ще й праця в командах: постійні змагання на здобування градусів та галонів води для плиття по морю до острова зі скарбом, а також різні випробування на отримання балів для загальнокомандного місця.

Також було два походи на гору Близни́ця (1883 м. над рівнем моря) та на озеро Герешаска (1577 м.) що лежить біля підніжжя гори Догяска (1764 м.), яку кілька сміливців також спромоглися підкорити. Саме в цих непростих похода всі учасники табору змогли ще більше здружитися, допомагаючи одне одному долати труднощі і перешкоди нелегких підйомів і спусків. І навіть кількаразовий дощ не зміг завадити юним „мореплавцям” отримати масу позитивних емоцій та задоволення. А завдяки поварам – матерям сестер-монахинь та дітей, всі відпочиваючі мали можливість поновлювати сили після нелегких випробувань.

Тому, вибираючи собі спосіб проведення літніх канікул, пам’ятаймо, що немає кращого відпочинку, аніж провести час з користю не лише для тіла, але і для душі, дбаючи про свої духовні сили, які зможуть допровадити нас у нашій життєвій мандрівці до остаточної мети, щоб осягнути вічне щастя з Господом. Тому, ставлячи собі запитання: „Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”, стараймося прислухатися до Його відповіді, і Христос обов’язково вкаже нам правильний шлях, яким ми повинні йти…

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

Розпочалася капітула у четвер 15 липня Службою Божою, яку очолив правлячий єпископ дієцезії Велетрі – Сені Вінченцо Апічеллі.

Того ж дня у вечері відбулися вибори нового Генерального уряду Згромадження. Спочатку обирали генерального настоятеля, ним став отець Карлос Уокер. Після того, як йому про це повідомили отець Карлос Уокер прийняв на себе обов’язки генерального настоятеля. При цьому був присутній, як це передбачено Конституціями Згромадження правлячий єпископ Вінченцо Апічелла.

Отож новий склад уряду Згромадження Воплоченого Слова виглядає так:

Генеральний настоятель – о. Карлос Уокер

Генеральний вікарій – о. Гонзало Руіз

Генеральний секретар – о. Дієго Пом бо

Генеральний економ – о. Альберто Бараттеро

Генеральний радник – о. Ельвіо Фонтана

Генеральний радник – о. Габріель Баррос

У п’ятницю 16 липня відбулася ще одна пленарна сесія на якій отці учасники Генеральної капітули вручили подячну грамоту Засновнику Згромадження отцю Карлосу Буелі і висловили слова подяки за всі ласки які Згромадження отримало завдяки йому і продовжує отримувати.

У суботу 17 липня у кафедральному соборі м.Сені відбулася Свята Літургія знагоди закриття Генеральної капітули Згромадження Воплоченого Слова, яку очолив єпископ Вінченцо Апічелла. Підчас проповіді єпископ подякував отцям за участь у капітулі і закликав продовжувати працю євангелізації культури в усіх куточках світу де Згромадження Воплоченого Слова  є присутнім.

автор: Василь Цідило

Духовні Вправи це -  іспит совісті, розважання, споглядання (контемпляції), усна і розумова молитва. Це час для того щоб у повній мовчанці людина змогла зануритись у саму себе і почути Бога, а відтак зрозуміти що Він від неї хоче.

Так як прогулянка чи біг є вправами для тіла, так Духовні Вправи є підготовкою душі, щоб вона могла позбутися усіх невпорядкованих прив´язаностей, і, позбувшись, могла шукати і наслідувати Божу волю у своєму житті.

Автором Духовних Вправ є св. Ігнатій з Лойоли (1491-1556) засновник монашого ордену Товариство Ісуса, члени якого відомі як єзуїти. Духовні Вправи – результат містичного досвіду і довголітніх роздумів св. Ігнатія з Лойоли. Їх велика сила і ефективність, випробувана самим св.Ігнатієм і його першими товаришами, призвела до офіційного затвердження Духовних Вправ у 1548 році Папою Павлом ІІІ. Таким чином Церква збагатилася новим методом, що полегшує внутрішнє оздоровлення людини і знаходження Божої волі у своєму житті.

Кожен член Згромадження Воплоченого Слова має обов’язок раз на рік зробити Духовні Вправи тривалістю 5 днів, а раз на 10 років тривалістю в 1 місяць.

Цього разу до Італії на Духовні Вправи поїхав отець Йосафат Бойко, ВС, який перед тим як розпочати їх мав ласку бути присутнім на загальній аудієнції з Папою Бенедиктом ХVІІ

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

Згромаждення Воплоченого Слова присутнє у Сюдад дель Есте відносно недавно, і опікується парафією Царя Христа, де власне місіонує нововисвячений отець Пабло Гомез. За цей короткий період часу було багато чого зроблено і парафіяни дуже задоволені священниками та співпрацюють з ними на новій парафії. Власне завдяки цьому і відбулися священичі свячення.

І напевно через Боже Проведіння ці свячення відбулися саме у часі першої «Парафіяльної місії» Згромадження ВС у цій парафії. На цю парафіяльну місію приїхали аж з Аргентини: отеці Габріель Запата та Хосе Віккі, а також дванадцять семінаристів, які своїм співом супроводжували обряд свячень. На церемонію свячень прибули також родичі нововисвячених отців.

Після церемонії свято продовжилося у новому парафіяльному будинку. Там можна було покуштувати емпанадас, сендвічі та багато іншої традиційної парагвайської їжі приготованої парафіянами. Після трапези відбувся концерт у якому співали нововисвячені отці та прибулі з Аргентини семінаристи.

Наступного дня нововисвячені отці відправили свою першу Службу Божу на парафії Христа Царя. Після Літургії відбулося традиційне цілування рук нововисвячених отців.

Дякуємо Богу що так щедро благословляє нас даючи щораз більше нових священників, які допоможуть у різних куточках світу де місіонує Згромадження Воплоченого Слова. Нагадаємо, що отець Дієго Пілдаін скоро поїде на свою першу місію до Голандії, отець Люіс деля Каже вже місіонує у Ірландії, а отець Пабло Гомез продовжить працювати на парафії Христа Царя у Сюдад дель Есте аж поки не отримає свого нового офіційного призначення.