Відновлення шлюбних обіцянок та дияконські свячення в часі святкування Храмового Празника Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську (Крихівцях)

5 думок з нагоди цьогорічних святкувань

  1. Цьогорічні святкування Храмового Празника нашої парафії були присвячені РОКУ СІМЇ та сімейних цінностей – 2019. З цієї нагоди всі пять днів приготування були приурочені саме цій події: кожен день мав свою тематику і свою конференцію. Конференцію на тему батьківства провів Адріан Буковинський, експерт та відомий фахівець з сімейних питань; день материнства і жіноцтва курувала пані Марта Гладій, психолог і психотерапевт, а день Родини і дітородження провела лікар гінеколог Ольга Павлишин. За три дні участь у конференціях взяло близько півсотні молодих людей. Родзинкою наших святкувань було відновлення шлюбних обіцянок всіма присутніми вірними перед Митрополитом на завершення Божественної Літургії перед благословенням. Всі присутні мали перед собою листівки з текстом і зачитували слова відновлення шлюбних обіцянок: “Я відновлюю мої шлюбні обіцянки перед Тобою і обіцяю Тобі любов, вірність, чесність (дружини додавали ще “послух подружній”) подружню і що не залишу Тебе аж до смерті. Так мені, Боже, допоможи, в Тройці Святій Єдиній і всі святі”. Від імені всіх присутніх вголос слова обітниці читали дві практикуючі віруючі родини нашої парафії – Жерноклеєв Олег і Любов Соловка та Кіндяк Іван і Лілія. На завершення Митрополит прочитав молитву благословення подружніх пар. І з цієї нагоди настоятель парафії подарував Митрополиту Володимиру різьблену ікону Пресвятої Родини з Назарету від імені всіх парафіян.
  2. Цьогорічні святкування Храмового Празника відбувалися в рамках відзначення Ювілеїв 35-ліття заснування Згромадження Воплоченого Слова у світі та 25-ліття свого служіння в Україні. І ми вдячні Богові за кожне покликання до богопосвяченого життя та за всі місця служіння, які Господь через Святу Церкву нам доручає для здійснення нашої місії: в Україні – це дві парафії в Івано-Франківську (Різдва Христового та Святих Кирила і Методія) та Радіо “Дзвони”, це парафія Покрова Пресвятої Богородиці у Вінниці, це парафія Покрова Пресвятої Богородиці у Скадовську, це парафія Різдва Йоана Хрестителя у Дубовому (Закарпаття). В часі Божественної Літургії Митрополит Володимир висвятив на диякона нашого брата Климентія Дмитра Карпінця, який завершує своє навчання в семінарії Згромадження у містечку Монтефясконе (Вітербо, Італія). Кожне покликання – це особливий дар Божий і ми молимося в цьому наміренні та просимо всіх молитися за нові покликання, бо “жнива великі, а робітників мало”.
  3. З нагоди Ювілею нашого Згромадження ми мали велике бажання від імені нашої парафії подарувати кожному присутньому на святкуванні Священику “ювілейний” єпітрахиль з гербом Згромадження та першими буквами слів з Євангелії від Івана 1,14: “І Слово стало тілом” – “VCFE”. Це був елемент вдячності священикам за їхнє священиче служіння для Слави Божої і спасіння людських душ, а також за їхню молитовну і пасторальну близькість до нашої парафії. Всіх священиків було 25.
  4. На завершення Божественної Літургії о. Йосафат подарував вишиті ікони “Богородиці Воплочення зі святими Кирилом і Методієм” меру міста Івано-Франківська Руслану Марцінківу та голові с. Крихівці Мирону Гаргату на знак подяки за їхню увагу до нашої парафіяльної спільноти, їхню допомогу та запросив, щоб споглядаючи парафіяльну ікону, памятали та активно допомагати у зведенні парафіяльного дитячого садочку “Ковчег”, яким опікується наша парафія і будівництво якого ведеться навпроти храму. Мер міста, в свою чергу, привітав Грамотою отця Йосафата з 15-літтям священства. Таку ж храмову ікону було подаровану Ректору Духовної Семінарії о. Олесю Будзяку на знак вдячності за його служіння та за присутність і допомогу всіх семінаристів у наших парафіяльних заходах. Ціль одна – щоб семінаристи, майбутні священики, переймали досвід організації особливих святкувань, близьких до наших вірних.

 

  1. І ця остання думка лине до всіх наших мирян – братів і сестер, які люблять Церкву Христову, нашу парафію, які підтримують і морально і фінансово, і які турбуються за численні парафіяльні проекти, заходи, молитовні зібрання, богослужіння, паломництва і святкування. Щороку відзначення Храмового Празника набирає нових обертів і бере участь щоразу більше і більше вірних. Я дякую всім, хто усвідомлює свою важливість і свою приналежність до парафіяльної родини. Лише тоді, коли хтось зуміє взяти на себе які-небудь обовязки у парафії, зможе насолоджуватися відчуттям приналежності до парафіяльної родини. Це так само як у сімї – можна бути присутнім тілесно, але не відчуватися частинкою родини; так само і у парафії – можна жити на тій чи іншій території, але не бути частиною тої чи іншої парафіяльної родини. Парафія відкрита для всіх, аби було лише бажання себе там знайти і стати корисним для своїх ближніх. Я дякую Богові за чудових людей, які люблять Церкву і які живуть Церквою. Наші миряни – це сила! Дякую всім ВАМ!

З вдячністю і молитвою, о. Йосафат Бойко, ВС